Увага! Небезпечний шкідник - ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire)

Увага! Небезпечний шкідник - ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire)

У вересні 2019 року на території Луганської області було виявлено ясеневу смарагдову златку (вперше в Україні) та запроваджено карантинний режим.

З метою недопущення поширення карантинного організму – ясеневої смарагдової вузькотілої златки (ЯСВЗ) на території Ізюмського (Борівського) району, одним із основних завдань фітосанітарного управління є завчасне інформування населення та виявлення цього шкідника, здатного представляти загрозу для сільського та лісового господарства.

Зоною природного поширення ясеневої смарагдової златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам.

ооо.jpg

Дорослий жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим забарвленням довжиною 7,5-15,0 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 32 мм.

Літ жуків триває з середини травня до серпня. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів.Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок.

Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору де харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Лялькування відбувається наприкінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал.

ппп.jpg

Ясенева смарагдова златка відноситься до групи стовбурових шкідників, здатних поселятися як на здорових,так і ослаблених деревах, що неминуче приводить до їх загибелі. Шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів, горіху, а також пошкоджує тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.

Здебільшого пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше – у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. В сонячну теплу погоду жуки активні з 6 до 20 години.Вони живляться листям дерев та здатні перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки ховаютья в листі і тріщинах кори. Личинки завдають шкоди стовбурам.

Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до вторинного зараження хворобами, а згодом і до їх загибелі. Такі дерева усихають протягом двох-трьох років.

ннн.jpg

На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням - може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев.

Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км). Саме тому зона карантину становить 20 км.

Основними заходами профілактики подальшого розповсюдження комахи є:

  • визначення меж заселення насаджень шкідником;
  • встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т.ч. з використанням феромонних пасток;
  • своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
  • приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.

На ранніх стадіях (1-й рік) заселення дерев златкою встановити досить важко. Тому для більш досконалого моніторингу, при обстеженнях використовуються феромонні пастки.

Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів видаляють кору з живих дерев.

Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою із регіону їх природного поширення, насамперед з Китаю.

Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом її знищення на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.

На даний час на території ДП «Куп’янського лісового господарства» державними фітосанітарними інспекторами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області спільно з фахівцями ДП «Куп’янського лісового господарства» проводяться обстеження лісових насаджень на виявлення регульованих та інших шкідливих організмів в т.ч. і на ясеневу смарагдову златку. В разі підозри або виявлення даного шкідника просимо звертатися до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.

Наталія Кулик. Державний фітосанітарний інспектор