Татусі в декреті

В Україні набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 року №1401-ІХ, фактично зрівнявши права чоловіків та жінок на декретну відпустку.

Таке рішення наблизило Україну в питаннях гендерної рівності до країн Євросоюзу, бо саме в таких країнах декретна відпустка для чоловіків є звичним явищем багато років.

Мета Закону заключається в забезпеченні рівних прав та можливостей чоловіків і жінок у поєднанні роботи з сімейними обов’язками. В ньому висвітлюється питання, зокрема, щодо обмеження права батька на відпустку по догляду за дитиною. Раніше таку відпустку батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично доглядають за малюком, надавали на підставі довідки з місця роботи або навчання матері, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну її декрету.

В Законі зазначається, що на відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів), оплачуваною коштом роботодавця, мають:

1) чоловік, дружина якого народила дитину;

2) батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

3) баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, а також тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання (стаття 191 Закон України «Про відпустки»).

Відтепер чоловіки, як і жінки, можуть піти у трирічну декретну відпустку.

Законопроектом також доповнені: положення ст. 182-1 КЗпП та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку та доповнено положення ст. 51 КЗпП щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).

Нормативно-правові акти: Кодекс законів про працю України (зі змінами та доповненнями), Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною», Закон України «Про відпустки».