Щодо виплати допомоги ВПО відповідно до змін у законодавстві

Щодо виплати допомоги ВПО відповідно до змін у законодавстві

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2024 № 331 „Деякі питання провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціального захисту дітей, залишених без батьківського піклування”, внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332.

Зокрема, уточнено, що діти /особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, можуть звертатись за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Оскільки пункт 3 Порядку № 332 містить загальні норми щодо складу сім’ї та визначення осіб, які можуть звертатись за допомогою, відповідно діти /особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей можуть звертатись особисто як на один шестимісячний період так і за призначенням на другий шестимісячний період або за перерахунком допомоги відповідно до пункту 132 Порядку № 332.

У пункті 131 уточнено, що непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни – це особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Таким чином, особам з інвалідністю ІІІ групи, які є отримувачами пенсії, виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично, якщо розмір пенсії не перевищує 9 444 гривні. При цьому особам з інвалідністю ІІІ групи, які є отримувачами допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” або Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” виплата допомоги призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує 9 444 гривні.

Також зазначається, що особам, які досягли встановленого законом пенсійного віку, але не отримують ані пенсію, ані державну допомогу замість пенсії, виплата допомоги призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує 9 444 гривні (пункт 134 Порядку № 332), оскільки такі особи відповідно до статті 1 Закону України „Про прожитковий мінімум” є особами, які втратили працездатність.

При цьому, до осіб віком після 60 років, які не отримують ані пенсію, ані державну допомогу замість пенсії, не застосовуються умови щодо необхідності реєстрації в центрі зайнятості як безробітних або як таких, що шукають роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або необхідності розпочати діяльність відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”.