ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ
Загалом прийняття спадщини можна визначити як волевиявлення спадкоємця, що засвідчує його згоду вступити у спадкові права. Основні аспекти спадкування викладено в Книзі шостій «Спадкове право» Цивільного кодексу України.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК). Спадкоємець має право її прийняти або відмовитись. Для прийняття спадщини слід звернутися до нотаріуса із заявою (ст. 1268, 1269 ЦК).
Спадкоємці, які на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем, уважаються такими, що автоматично прийняли спадщину, якщо не заявили протилежного (відмови) (ст. 1268, 1269 ЦК). Утім, аби не виникло спірних ситуацій, їм варто звернутися до нотаріуса так само, як і іншим спадкоємцям.
Для прийняття спадщини надається шість місяців із моменту відкриття спадщини, тобто дня смерті особи (ст. 1270 ЦК). Піврічний строк дає можливість спадкоємцю скористатися своїм правом на отримання спадщини або відмову від неї.
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (його смерті) та не припинилися внаслідок смерті. Тобто спадкоємець приймає спадщину спадкодавця цілком, як його статки, так і борги. Тому часто спадкоємці спочатку з’ясовують, що саме входить до спадкової маси померлого, а потім вирішують, приймати її чи ні.
Крім того, спадкоємець має право передумати і відкликати подану заяву про прийняття спадщини у такий самий шестимісячний строк. Але пам’ятайте, що цей строк не продовжується, якщо подано заяву, він є загальним для усіх звернень спадкоємців щодо спадщини (прийняття або відмови).
ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ СПАДКОЄМЦІ ЗА СВІЙ КОШТ ПОВНІСТЮ ПОВЕРТАТИ БОРГИ ПОМЕРЛОГО?
Ні, такого обов’язку не встановлено. Загалом спадкоємці повинні задовольнити вимоги кредиторів померлого, однак тільки в межах вартості успадкованого майна(ст. 1282 ЦК). Тож вимагати від спадкоємців сплати боргів померлого можуть, але погашати їх будуть у розмірі, еквівалентному частині отриманого в порядку спадкування майна. Не більше і не менше. Тобто, кожен із спадкоємців задовольняє вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці спадщини.
НАСЛІДКИ ПРОПУСКУ СТРОКУ
Якщо спадкоємець не встиг протягом шести місяців прийняти спадщину, то він втрачає право на її прийняття. Виняток: особа проживала спільно зі спадкодавцем або має рішення суду про встановлення факту спільного проживання.
Отже, особа-спадкоємець, яка пропустила вказаний строк, має два варіанти подальших дій (ст. 1272 ЦК):
• варіант 1 – отримати письмову згоду інших спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання нотаріусу або уповноваженій особі органу місцевої ради (у сільських населених пунктах) заяви про прийняття спадщини після встановленого строку. Письмова згода викладається у довільному вигляді;
• варіант 2 – звернутися до суду із позовом про поновлення строку для прийняття спадщини, призначення додаткового строку.
ПОВАЖНІ ПРИЧИНИ ПРОПУСКУ СТРОКУ
Слід зауважити, що для встановлення додаткового строку прийняття спадщини позивачеві необхідно довести поважність причин його пропуску (ч. 24 Постанови № 7).
Поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій із прийняття спадщини.
Суди визначають такі поважні причини, як тривала хвороба, перебування тривалий час за межами України, відбування покарання у місцях позбавлення волі, перебування на строковій службі тощо. Зрозуміло, що ці причини слід підтвердити письмовими документами відповідних органів.
Окрім поважних причин суд також роз’яснює причини, які не можуть бути визнані поважними, зокрема (п. 2 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.13 р. № 24-753/0/4-13):
• юридична необізнаність позивача стосовно строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• непрацездатність;
• похилий вік;
• несприятливі погодні умови;
• незнання про існування заповіту;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• установлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (установлення факту проживання однією сім’єю тощо), невизначеність між спадкоємцями щодо того, хто буде приймати спадщину.
Головний спеціаліст Борівського бюро правової допомоги О.Г.Малій.








