День Герої Небесної Сотні: історія та значення дати

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

20 лютого 2026 року минає 12 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 12 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на колишній вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей.

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, яке триває вже четвертий рік і несе населенню країни смерть, горе та руйнацію.

Путінський ставленик Віктор Янукович використовував зброю проти беззбройних мітингарів узимку 2014 року. Сьогодні путін воює з цивільним населенням України, прагнучи занурити нашу країну у темряву та холод. Не досягнувши своїх стратегічних цілей – так званих «денацифікації та демілітаризації», – він тисне на мирних людей, створюючи нестерпні умови життя, щоб змусити населення України до капітуляції.

Однак терор як засіб, до якого росія вдається не вперше, підкорити Україну, не приносить агресору очікуваних результатів. Сьогодні українці розуміють, що здатися – це втратити волю та гідність, це зректися своєї держави та пам’яті про загиблих, які віддали своє життя за незалежну Україну. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 65% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. І цей відсоток зріс 2026 року (у грудні та вересні 2025 таких було 62%).

Високу ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.

Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями теперішньої Війни за Незалежність України, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.

За спостереженням Марсі Шор, професорки Єльського університету (США), сьогодні українці не кажуть «після війни». Вони кажуть «після перемоги». На думку польського театрального режисера Кшиштофа Чижевського, перемога має стати частиною нового універсального словника. Префікс pere вказує на перетин меж, зміни або перетворення, а moha означає «я можу». Отже, слово «перемога» буквально говорить про вихід за межі можливого.

Герої Небесної Сотні стали першими, хто вийшов за межі можливого й засвідчив перед цілим світом стійкість і рішучість громадян України, їхню готовність покласти життя за загальнолюдські цінності, боронячи гідність, свободу та демократію.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановуємо під гаслом: «Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває».

День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, силу духу та стійкість громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Це – день жалоби, оскільки його пов’язано із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але водночас він закликає вшановувати боротьбу за гідне та вільне життя, а також жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.

Загибель Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.

Свобода – фундаментальна характеристика людського буття, це змога вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалась як вільна демократична держава.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації суспільства та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці – Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушення прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв.

Значення Революції Гідності

Повалення режиму Віктора Януковича, за якого зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу утвердити незворотність європейського шляху України: у 2014 році підписано Угоду про асоціацію з ЄС, 11 червня 2017 року Євросоюз запровадив для громадян України безвізовий режим. А за вісім років після Євромайдану, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.

Громадянське суспільство стало потужною силою; набув розвитку волонтерський рух. Було забезпечено вільну діяльність опозиції. Майдан засвідчив, що на шляху до демократії та вільного світу Україна залишила рф далеко позаду.

Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти. Зокрема, у 2015 році Джо Байден, колишній президент, а на той час віцепрезидент США, коментуючи події на київському майдані Незалежності, сказав: “…Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхні кров і мужність дають українському народові другий шанс на свободу”.

У десяту річницю Революції Гідності, коли вся територія України потерпала від ракетних обстрілів країни-агресора, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виявляючи свою солідарність з українським народом, зауважила: “..Вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – відважних людей, які відділи своє життя на Майдані за свободу України у 2014 році. Десятиліття по тому їхнє бачення та ідеали перемогли. Україна переможе і займе своє місце в нашому Союзі».

Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте, вшановуючи подвиг Небесної Сотні, також чітко визначила важливість їхнього вчинку: “Вони протистояли спробі затягнути свою країну в морок “сфери впливу” росії, що в підручнику кремля означає ліцензію на підкорення, вбивства і тортури”.

Розслідування у справах Майдану

Близько дев’яти років тривало слідство у справі про масові розстріли 20 лютого у середмісті Києва. 18 жовтня 2023 року Святошинський районний суд Києва виніс вирок безпосереднім виконавцям і довів застосування режимом Віктора Януковича спецзасобів, доставлених із росії, підтвердив, що розстріли мирних протестувальників на вулиці Інститутській у столиці були використані росією для військової агресії. Окупація АР Крим і східних областей була лише першим пунктом у злочинних планах кремля, який досі прагне підкорити Україну. Як тоді, під час подій Революції Гідності, так і сьогодні українці виборюють свободу у визвольній війні.