Сергій Петрович Фалько (Петрович)

Історія героя

Сергій Фалько народився і виріс у Боровій. Практично усе своє життя він прожив у рідному селищі, яке дуже любив. Тут він навчався в школі, тут зустрів своє кохання і створив міцну сім’ю, тут народилися і зростали його діти, тут він працював у Борівському комунальному підприємстві теплових мереж, а потім на Борівській дільниці «Газмережі». 

Сергій мобілізувався до лав ЗСУ 1 вересня 2023 року і самовіддано захищав Батьківщину у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». На початку липня переніс контузію, але повернувся на поле бою, щоб продовжувати боронити рідну землю від окупантів. Він щиро вірив у перемогу України і понад усе мріяв після війни повернутися з родиною до рідного мирного селища, до власного будинку, до своєї роботи і господарства. 

Солдат Сергій Фалько загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність, в ході виконання бойового завдання поблизу села Андріївка Бахмутського району Донецької області 10 липня 2024 року. Під час ворожого артилерійського обстрілу він рятував побратима, але сам отримав поранення несумісні з життям. До останнього подиху він був відданий військовій присязі на вірність українському народу.

Рідні, друзі, знайомі назавжди запам’ятають його як дуже порядну і щиру людину, надійного друга, готового завжди прийти на допомогу, хорошого господаря і відповідального професіонала, турботливого, люблячого чоловіка і батька. Він був опорою для своєї сім’ї, душею компанії серед друзів, вірним сином своєї Батьківщини і справжнім захисником для усіх нас.

«Ваш чоловік був справжнім Героєм і загинув як Герой, - написали побратими Сергія його дружині. – Пробачте, що не вберегли…»

Сергію навіки 47…

На нього чекали найрідніші: кохана дружина, з якою вони мали цього року святкувати Срібне весілля, 9-річний син, донька, маленька онучка, яку він не встиг навіть потримати на руках, батьки, брат.